Сьогодні – 6 лютого 2011 року – пластовий гурток “Жасмини” куреня УПЮ ч. 38 ім. Миколаї Божук відзначає день народження. Нам 12 років.
Вітаю гурток з днем народженням і бажаю надалі залишатися друзями, які вміють цінувати один одного. Бути щасливими, усміхненими, радісними, гарними, впевненими, здійснення бажань.
Історія гуртка розпочалася ще в грудні 1998 року, коли в ужгородському ліцеї відбулася конференція на тему “Розвиток громадських організацій на Закарпатті у 30-ті роки ХХ століття”. Доповіді готували учні 9 – Б класу Оксана Василенко, Наталія Шабанова, Софія Будник. Кожен з нас розповідав щось про “якусь” організацію Пласт, яка тоді активно діяла на теренах Закарпаття. Після конференції до нас підійшла наш класний вихователь Галина Василівна Ажнюк і сказала, що Пласт діє і сьогодні, що вона особисто знає теперішнього керівника організації, і якщо нас це цікавить, то вона може організувати зустріч з ним. Ми погодилися…
Так, у класі хімії, відбулася наша зустріч з Василем Карабіном. На цю зустріч прийшли фактично всі ті, хто в майбутньому і сформував гурток “Жасмини”: Оксана Василенко, Наталія Шабанова, Софія Будник, Світлана Токач, Катерина Мацко, Олеся Шелемба. Василь, щось довго розповідав про Пласт, я особисто не пам’ятаю нічого з тієї зустрічі. Хтось з дівчат (здається Світлана) тоді сказав, що раз Пласт має такого симпатичного керівника, то мабуть там є симпатичні хлопці – треба піти в той Пласт. Так ми домовилися про наступну зустріч з нашою майбутньою виховницею, якою стала Катерина Крохтяк.
Назва гуртка. Над нею ми майже не сперечалися, Оксана Василенко запропонувала “жасмини”, а пояснення було дуже просте – від аромату жасмину у людей паморочиться голова, а від гуртка “Жасмини” нехай паморочиться голова у хлопців. Так і “порєшалі” (як написав би Андрій Ребрик). Довго ми сперечалися над датою дня народження гуртка, але врешті вирішили, що нехай це буде на Оксанин день (з чим вітаю всіх Оксан) 6 лютого.
Перший табір, на який ми (С. Будник, С. Токач та Марина (не пам’ятаю її прізвище, після Фесту вона не продовжила пластувати) поїхали був – Фест 1999. Потім було Свято Весни 1999, МВВТ «Спалах» 1999 і т.д., і т.п. Так розпочався наш Пласт. І я не знаю ким би ми стали, якби не Пласт, але можу сказати, ким ми стали завдяки Пласту – друзями, які досі підтримують один одного. І не зважаючи на те, що час і доля трохи віддалила нас, кожен знає, що може розраховувати на підтримку.
Ще багато чого можна писати і про пригоди, і про суперечки, але це все трохи згодом. Напишу тільки про гурток «Жасмини» 2011:
Оксана Василенко – проживає у м. Києві, не одружена, неординарна особистість, має творчу роботу, любить соціоніку, театр і Львів.
Катрина Мацко – проживає у м. Прага, лікар, не одружена, обожнює свою роботу хірурга, любить подорожувати, писати писанки, малювати.
Олеся Шелемба (тепер вже Олексій) – проживає у м. Ужгород, одружена, має двох синочків 7 і 1 років, любить вишивати, падати на лижах, мудра мама і дружина.
Наталія Шабанова – проживає у м. Москва, одружена, але вперто не змінює прізвище, працює вчителем і любить свою професію, також любить море, танцювати і приїздити в Ужгород.
Світлана Токач (Петі) – проживає у м. Ужгород, одружена, з чоловіком познайомилася в Пласті. Бізнес вумен, активна, цілеспрямована, впевнена у собі, любить «бугільменів», боїться бугелів.
Галина Лепіш (тепер Попович) – пластувала з нами не довго, але приємно, проживає у м. Ужгород, одружена, має синочка, кандидат біологічних наук, любить куховарити.
Софія Будник – ну, а про мене шановні читачі Ви і так все знаєте.
Цінуйте один одного, не губіть друзів на життєвій дорозі.
Всього Вам най, най доброго мій рідний гурток!
З днем народження!
ст.пл.вірл. Софія Будник
