Цього літа я була учасницею міжкрайового вишкільного табору “Золота Булава 2014”. Для мене це був перший подібний табір, тому коли я зголошувалась на цей табір, то трохи переживала і не знала чого очікувати. Прийшов час вирушати до Стрия на місце збірки, а мене покинула моя впевненість та бажання їхати 🙂 Проте мусіла здолати свій страх і – вирушила!
“Золота Булава” характерна тим, що на таборі діє така річ, як наказний провід: кожеш може себе спробувати у ролі бунчужної, писаря чи інтенданта. Мені випала нагода бути наказним писарем. Думаю, що я справилась з цим завданням досить добре.
Кожен з учасників намагався проявити ініціативу, провідництво і сумлінність, вигадуючи все щось нове для табору. Я, у свою чергу, заробила 4 стрічки-відзначення за сумлінність, життєрадісність та ерудицію.
Табір мені запам’ятався дружнім гуртком, хорошою виховницею, розуміючим проводом, цікавими та актуальними гутірками, веселими ватрами, спільними точками програми з хлопцями і мандрівкою в Тустань.
Ці 10 днів табору пролетіли дуже непомітно і вже після закриття прийшло розуміння того, що табір завершився.
Сумно було прощатись із людьми, які за такий короткий час стали справжніми друзями, з якими я пережила і поразку, і перемогу, і найкращі моменти на таборі.
