Михайло Біличенко-Кобза

Скавтм. Михайло Біличенко-Кобза

Родом з Поділля, Михайло Біличенко був визначним актором-співаком на Катеринославщині. Під час світової війни попав у полон і по війні опинився на території Чехословаччини. М. К. Садовський стягнув його до Ужгороду і назначив його першим режисером «Руського Театру Т-ва Просвіта» (1921—1923). Відтак працював бухгальтером у Підкарпатському Банку в Ужгороді.

Увесь вільний час він посвятив праці між пластовою молоддю, приготовляв їх до пластових вистав, учив їх декламувати і приготовляв їх до публічних виступів. Завдяки режисерській праці Біличенка і п’єсам Черкасенка на Закарпатті розвився пластовий театр, який відтак виховав знаменитих місцевих акторів і положив основи під народній театр «Нова Сцена». Біличенко виїзджав навіть до Берегова, щоб там підготовити пластові вистави.
Як знаменитий співак, став першим диригентом пластового хору в Ужгороді. Він перший навчив пластову молодь співати такі популярні українські пісні, як: «Стоїть явір над водою», «Засвистали козаченьки», «Стоїть гора високая» тощо. Ці пісні пластуни співали при пластових зустрічах, таборових ватрах та спільних виступах і відтак розносили їх по всіх закутинах Закарпаття.

Сам Біличенко був теж активним пластуном і таборовиком. Свої літні вакації звичайно переводив у пл. таборі, де теж організував таборовий хор і драматичний кружок, виступаючи з ними при таборових ватрах, на пластових святах та у дооколичних селах чи містах. Виступи його гуртків під час таборів у Кобилецькій Поляні, Тур’я Реметах, Лугах і Солонині здобули йому загальне признання і славу.

Під час окупації Карпатської України мадярами, в 1941 р. його хорого вивезли разом з інтернованими жидами до Кам’янця Подільського, де його скинули з вагону, думаючи, що мертвий. Якимсь чудом він прийшов до себе і згодом виступав ще в театрі в Дрогобичі, де 1944 р. помер. Була це людина шляхетна і скромна, але надзвичайно працьовита. Для Закарпаття він виховав цілий ряд артистів сцени (На основі Споминів Бр. Ю. Грома).

Матеріал взято з книги С. Пап-Пугач, “Пластовий Альманах”

Залишити відповідь