Володимир Бірчак

Скавтм. др. Володимир Бірчак

Др. Володимир Бірчак народився дня 12 березня 1881 р. в Галичині, де пройшов всіма ступенями шкільної освіти. Під час студій на університеті у Львові він належав до літаратурного гуртка «Молода Муза» (1906—1909), де формувались літературні погляди Бірчака. Як офіцер Українських Січових Стрільців воював від Львова аж до Києва. Рятуючись перед большевиками, виїхав з Одеси з німецькими полоненими і нарешті опинився на Закарпатті, де від 1920 р. брав активну участь у формуванні середніх шкіл. Бірчак був автором історії літератури Закарпаття, багатьох шк. підручників і написав кілька цінних історичних повістей.

Як професор руської (української) мови і літератури при гімназії в Ужгороді, др. В. Бірчак був активним теж у Пласті. Після виповідження проф. Л. Бачинського з Чехословаччини, він став членом Краєвої Пластової Старшини, а опісля членом Краєвої Управи Скавтів Підк. Руси. Належав до редакційної колегії «Пластуна», був командантом кількох таборів і сталим учасником солочинських таборів. Його старанням Пласт набув прекрасну таборову площу у чарівній околиці Солочина, недалеко Сваляви.

1934 р. др. Володимир Бірчак став головою Краєвої Пластової Старшини і спричинився до відродження пластового руху на Закарпатті. В останніх часах К. У. його вибрали головою Українського Пластового Уладу Карпатської України. В історії закарпатського Пласту він зістане записаний як заслужений провідник і визначний пластун, що працював з пластовою молоддю від самих початків до березневих днів 1939 р.

Як відданий таборовик, у книжечці «Наші пластові табори», Ужгород 1929 р.; писав: «До наймиліших хвиль мого життя зачисляю відвідини пластового табору, в якому бачу добровільний послух, взірцеву карність, плекання практичного життя і сильного духа. Такі відвідини наповняють мою душу гордістю і непохитньою вірою в будучність нашого народу.»

1939 р., по окупації Карпатської України мадярами, виїхав до Чехії і там працював, як педагог і письменник. Зайнявши Прагу 1945 р., большевики його покликали до Ужгороду, де за ним і слід пропав. Правдоподібно загинув від тортур.

Матеріал взято з книги С. Пап-Пугач, “Пластовий Альманах”

Залишити відповідь