Одним з визначних пластових провідників на Закарпатті був інсп. Юліян Ревай, колишній Краєвий Звітодавець (1928—1932) та редактор пл. часопису «Пластун» (1928—1933).
Юліян Ревай народився 1899 р. у с. Мирча, Велико-Верезнянського району. По скінченні студій він короткий час учителював, а від 1922 р. зачав працювати при Шкільнім Рефераті в Ужгороді, як начальник різних його відділів, з рангою шкільного інспектора. Під час свого урядування на Шкільнім Рефераті (1922— 1934) він уложив та упорядкував кілька підручників для народніх шкіл та дописував до різних укр. часописів, як «Учитель», До Перемоги», «Вперед», «Нова Свобода» і інші.
Опершися на народовецький рух, інсп. Ревай багато працював між закарпатським учительством, став головою «Учительської Громади», секретарем «Педагогічного Т-ва», головою «Краєвого Учительського Хору», головою «Робітничої Академії» і провідником сосіял-демократичної партії між: учителями, з якої зістав вибраний послом до чехосл. парламенту у Празі (1935—1939). Як політичний діяч він у великій мірі причинився до іменування закарпатського Автономного Уряду 1938 р. і повстання Карпатської України. З проголошенням Карпатської України, дня 15 березня 1939 р., він став прем’єр-міністром нової влади.
По окупації Карпатської України мадярами лишився на еміграції і 1948 р. перейшов до ЗПІА., де чинно працює при різних кооперативних, національних і наукових українських установах.
До пластового проводу його втягнули урядові чинники 1928 р., щоб у якійсь мірі припинити народовецький рух, що запанував у закарпатськім Пласті під проводом проф. Леоніда Бачинського. Тоді чехи усунули проф. Бачинського з проводу укр. пластових відділів і редакції пл. часопису «Пластун» і на його місце займенували інсп. Юліяна Ревая. Інсп. Ревай однак підтримав народовецького духа між пластунами і довів закарпатський Пласт до його повного національного відродження.
Інсп. Ю. Ревай займав уряд референта українських пластунів, що відтак носив назву Краєвого Звітодавця, від 1929 до 1932 р. У 1933 р. він став головою усіх національних пл. груп на Закарпатті, що носив титул Жупного Звітодавця. В ранзі Голови Союзу Скавтів Підк. Руси інсп. Ю. Ревай виступав 1933 р. на міжнароднім джемборі у Ґеделе, Мадярщина. Редактором, а відтак відп. редактором «Пластуна» він був аж до 1933 р., коли редакцію перенесено до Виноградова (Севлюша).
1934 р. інсп. Юліян Ревай вступив на арену політичного життя на Закарпатті. Від тоді він перестав бути чинним при Пласті, зате лишився на завжди його великим прихильником і меценатом.
Матеріал взято з книги С. Пап-Пугач, “Пластовий Альманах”